dv-1

Життя з аутизмом: у якому віці не пізно чекати на успіхи?

Зміст

 

Батьки, які зустрічаються з діагнозом аутизм у своєї дитини, збентежуються, сприймаючи його, як вирок. Наскільки насправді ця хвороба небезпечна, чи можна її розпізнати в ранньому віці та як жити з таким діагнозом?

Ознаки аутизму у дітей різного віку

Помітити у дитини прояви аутизму батьки можуть ще на першому році її життя. Починаючи з 3 місяців, до перших його проявів належать такі:

  1. Дитина неспроможна зафіксувати погляд на дорослому. Вона не виділяє своєї матері серед інших близьких людей. При цьому можна побачити, що малюк зафіксував погляд на якомусь яскравому предметі. Відсутній зоровий контакт із малюком. Він ніколи не дивиться в очі, а якщо це трапляється, відбувається випадково і зовсім короткий проміжок часу.
  2. Перебуваючи на руках у дорослого, дитина не може знайти зручну для неї позу. Вона буває надто напруженою або навпаки надмірно розслабленою.
  3. Дитина часто відмовляється від грудного молока.
  4. У малюка відсутня реакція на розмову дорослого з нею, при цьому він реагує зовнішні ознаки мови. Наприклад, коли мама починає голосно говорити чи сміятися, дитина може розплакатися.
  5. Рухову активність дитини не можна назвати нормальною. Вона може здаватися байдужою і загальмованою або навпаки надмірно збудженою та надто активною.
  6. Дитина не повторює дії дорослого. Наприклад, вона не махатиме рукою, якщо мама їй помахає.
  7. Прихильність дитини до матері порушена. Вона може бути до неї надто прив’язаною і не відпускати з поля зору ні на мить. Або навпаки повністю байдужою, коли вона бере її на руки, починає спілкуватися.
  8. Коли дитина вже вміє сидіти, стояти рачки або ходити, вона часто розгойдується з боку в бік. Це ще одна явна ознака аутизму.
  9. Відсутність інтересу до іграшок. Натомість малюк воліє гратися з незвичними для дітей предметами, наприклад, пультом від телевізора, кришкою від каструлі, взуттям тощо.
  10. Недостатня міміка. Обличчя дитини часто виглядає маскоподібним. Іноді на ньому можуть з’являтися гримаси.

У віці від 1 до 3 років на розвиток захворювання також можуть вказувати такі особливості поведінки:

  1. Відсутність інтересу до інших дітей. Навіть якщо до дитини підходить її одноліток, пропонуючи пограти, вона може ніяк на це не реагувати, відвертатися і продовжувати грати самостійно або взагалі тікати.
  2. Не любить дотиків. Навіть просте погладжування по голові може спровокувати істерику.
  3. Чутливість до певних звуків. Причому для здорових людей ці звуки можуть здаватися цілком звичайними. Наприклад, весела пісня здатна викликати плач.
  4. Вибудовує всі предмети в одну рівну лінію. Наприклад, запропонувавши дитині скласти будиночок із кубиків, батьки можу помітити, що вона виклала їх в один ряд.
  5. Дитина довго не говорить або говорить, але не може сказати про свої бажання, потреби. Вона може постійно повторювати одну фразу, говорить нескладно, не реагує на мову іншої людини, навіть якщо вона звернена до неї.
  6. Відсутність страху та несвідомість небезпечних ситуацій. Наприклад, мама з дитиною наближається до проїжджої частини, а машина, що проїжджає поруч, подає сигнал. При цьому дитина зовсім на неї не реагує (не зупиняється, не повертає голову у бік звуку тощо).
  7. У дитини часто трапляються істерики. Деякі батьки відзначають, що вони зазвичай починаються і закінчуються одночасно. Причому запобігти їм не може навіть зміна режиму дня.
  8. Гіперактивність чи надмірна пасивність.
  9. Зацикленість на одному занятті. Дитина щодня може повторювати той самий ритуал. Якщо зробити це неможливо, у неї починається істерика, можлива агресивна поведінка.
  10. Порушена координація рухів. Дитині складно утримувати рівновагу, вона не може навчитися кататися навіть на дитячому триколісному велосипеді, може постійно ходити навшпиньки.
  11. Нанесення собі травм чи ушкоджень. Аутист може виривати пучки волосся, розчісувати шкіру до крові, битися головою об тверду поверхню, кусати чи бити себе.

 

 

Причини розладів аутистичного спектру

Чому виникає розлад аутистичного спектру лікарі точно сказати не можуть. Існує думка, що у 80-90% випадків аутизм має спадкове підґрунтя. Також генетикам вдалося виявити близько 100 генів, які, на їхню думку, впливають на розвиток РАС.

Також вважається, що призвести до розвитку цього розладу можуть деякі зовнішні чинники. Це може бути перенесене жінкою під час вагітності запальне захворювання та деякі хронічні патології у майбутньої матері. До них відносяться цукровий діабет, артрит, системний червоний вовчак. Також порушення може бути спровоковане ожирінням вагітної. У її організмі є цитокіни, здатні подолати гематоенцефалічний бар’єр, атакуючи нейронні мережі плода.

Імовірно, негативно вплинути на плід, спровокувавши розвиток у нього аутизму, можуть певні медикаменти, які жінка приймає під час вагітності. Однак підтвердження цієї теорії немає. Проте зазначено, що деякі ліки, наприклад, ті, які використовують при епілепсії та біполярному розладі, можуть у кілька разів збільшити ризик народження малюка з аутизмом.

Також медики продовжують вивчати умови народження дитини та їх вплив на розвиток у неї аутизму. Наприклад, є припущення, що у групі ризику перебувають діти, народжені з надто малою вагою, і ті, які народилися передчасно.

Інтелект у дитини з аутизмом

Існує думка, що в аутистів порушений інтелект. Однак, це не зовсім справедливе твердження, оскільки серед людей з цим діагнозом рівень когнітивних функцій може змінюватись від важкої інвалідності до надінтелекту. Інтелектуальний розвиток дитини з аутизмом часто буває на рівні середнього або навіть вище середнього.

Особливості розвитку мислення при аутизмі

Аутизм має широкий спектр різноманітних станів. Тому серед людей із таким діагнозом можна зустріти як талановитих вчених, так і тих, хто зовсім не може говорити. Щоб допомогти такій дитині реалізувати свої здібності, дорослі повинні розуміти, про що і як вона думає, що відбувається в її мозку.

Особливістю мислення аутиста можна назвати підвищену увагу до деталей. Наприклад, якщо двом дітям (одному з аутизмом, іншому цілком здоровому) запропонувати пройти тест, у якому потрібно знайти малі і великі літери, записані на аркуші паперу впереміш, то дитина з РАС впорається з цим завданням набагато швидше і точніше. Це пов’язано з тим, що мозок звичайної дитини просто ігнорує деталі.

Аутистичне мислення можна назвати вузько спеціалізованим. Тому такі діти можуть проявляти геніальні здібності в одній сфері та зовсім не встигати в чомусь іншому. Наприклад, дитина з РАС, якій зовсім не дається алгебра, може демонструвати неймовірні успіхи у геометрії.

Також дітям-аутистам вдається дуже легко спілкуватися із тваринами. Можливо, це пов’язано з тим, що вони мислять також не вербально, а сенсорно. У них переважають звукові, візуальні образи, сприйняття запахів тощо. Мозок тварини і аутиста здатний ділити наявну інформацію на різні категорії.

Мислення аутистів конкретне, а сприйняття навколишнього світу може бути інтенсивним, обмеженим чи деталізованим. Через це у них нерідко виникають проблеми із розумінням вимови. Тому для навчання дітей з РАС рекомендують використовувати візуальні приклади, різні плакати, малюнки та діаграми, відмовившись від простого зачитування інструкції.

Якщо говорити про мову, то аутисти здебільшого сприймають почуте буквально. Наприклад, звичні нам фрази «тримати рот на замку» або «перетнемося завтра», здатні поставити їх у глухий кут. Вони не здатні розпізнати прихований зміст почутого. Це може спричинити у них негативні емоції.

У деяких людей з РАС відзначається дуже розвинена здатність помічати послідовності або зосереджуватись на дрібних деталях. Вони легко запам’ятовують порядок книг на полиці або помічають, що в таблиці не всі дані записані правильно. Це вкотре підтверджує, що вони орієнтовані на деталі.

 

 

Особливості сенсомоторного розвитку

Мозок здорової людини здатний сприймати сенсорні дані, розставляючи пріоритети та усвідомлюючи отриману інформацію, яка сприймається за допомогою рецепторів, розташованих по всьому тілу. Більшість їх перебуває на ногах та руках. Зазвичай ми сприймаємо різну сенсорну інформацію на автоматі, не аналізуючи її.

В аутистів все відбувається по-іншому. Зі сприйняттям звичайної сенсорної інформації вони відчувають складності, що може призвести до стресу, болю або навіть виснаження.

Звичайна людина здатна пізнавати світ за допомогою семи почуттів: слуху, зору, смаку, дотику, нюху, сприйняття свого тіла та вестибулярного апарату. Як правило, ми користуємося ними однаково. В аутистів одна з перерахованих областей може бути надто розвиненою, тоді як інша може не використуватися зовсім. Як це відбувається?

Зір

За допомогою зору ми розрізняємо предмети та об’єкти, реагуємо на світло, бачимо межі та контрасти. Якщо в аутиста зорова область розвинена слабо, то:

  • периферія може бути розмитою незважаючи на те, що центральний зір добре розвинений, і навпаки;
  • об’єкти можуть здаватися надто світлими або навпаки темними, деякі їх особливості втрачаються;
  • просторове сприйняття порушене – виникають складнощі в тому, щоб кинути або навпаки зловити предмет.

При надмірній зоровій чутливості у людини з РАС:

  • може спотворюватися зображення;
  • предмет, що нерухомо стоїть, може здаватися рухомим;
  • фокусування відбувається на частині предмета, а не на ньому загалом.

Слух

Саме слух найчастіше страждає в аутистів. Це може призвести до порушення рівноваги та координації руху. Аутисти можуть зустрітися з такими труднощами:

  • можуть чути певні звуки лише одним вухом;
  • не можуть визначити та розпізнати деякі звуки;
  • можуть отримувати задоволення від гучних або різких звуків, знаходячись у натовпі людей або іншому шумному місці;
  • можуть чути нерозбірливі чи спотворені звуки;
  • можуть чути звуки на великій відстані;
  • однаково сприймають вимову і фонові звуки, через що часто виникають проблеми з увагою.

Дотик

Допомагаючи людині відчувати навколишній світ, дотик є дуже важливим у розвиток психіки. За допомогою дотику ми здатні відчувати біль. Оскільки це почуття в аутиста може бути порушеним, він може зустрітися з такими особливостями:

  • має підвищений або навпаки знижений больовий поріг;
  • здатний сильно стискати іншу людину, тому що йому подобається відчувати тиск на свою шкіру;
  • може цілеспрямовано чи ненавмисно наносити собі каліцтва;
  • відчуття болю при дотику до іншої людини, через що аутист може відчувати складнощі у взаєминах з іншими людьми;
  • перевага надається певній тканині чи речі;
  • через високу чутливість шкіри аутист може відчувати складності з розчісуванням, миттям голови та іншими звичними діями.

Смак

Рецептори, які знаходяться на нашому язику, здатні нам розповісти багато про смак їжі – гостра, солодка, солона і т. д. При РАС людина може зустрітися з такими складнощами:

  • схильність до надто солоної, гострої чи іншої їжі;
  • здатність їсти неїстівне (пластилін, папір, траву);
  • вибір певного раціону через те, що деякі продукти здаються надто насиченими;
  • відчуття дискомфорту від торкання до твердої їжі, через що діти з РАС можуть нормально сприймати виключно пюреподібну їжу або тільки м’які продукти.

Запах

Рецептори, розташовані в носі, дають людині уявлення про навколишні запахи. В аутистів із цим можуть виникати такі складнощі:

  • не здатність відчувати запахи, зокрема різкі;
  • бажання полизати предмет, аби зрозуміти, з якого матеріалу він виготовлений;
  • інтенсивне сприйняття запаху, що може спричинити проблеми при відвідуванні туалету;
  • неприязнь до людей, які використовують певний аромат, якщо він не сподобався аутисту.

Вестибулярний апарат

Він знаходиться у людини у внутрішньому вусі і використовується для підтримки нашого тіла в рівновазі. У пацієнта з аутизмом у цій сфері бувають такі складнощі:

  • необхідність розгойдуватися з боку в бік, крутитися навколо своєї осі або виконувати інші дії, щоб щось відчути;
  • постійне захитування у транспорті;
  • складність зупинитися під час виконання певних дій;
  • складність виконувати дії в положенні, коли ноги не торкаються землі або голова не знаходиться вертикально.

Сприйняття свого тіла

За допомогою м’язів ми можемо зрозуміти становище свого тіла чи окремих його частин. При аутизмі відбувається таке:

  • аутист здатний надто близько підходити до інших людей, не відчуваючи меж особистого простору;
  • можливе зіткнення з іншими людьми;
  • неможливість зорієнтуватися у просторі та уникати перешкод;
  • складнощі з дрібною моторикою;
  • повертання всім тілом, а не лише шиєю, корпусом чи іншою окремою частиною.

 

 

Особливості уваги та пам’яті при аутизмі

Для дітей з РАС характерна непосидючість та імпульсивність. Тому їм дуже складно зосередитись на чомусь одному. Але бувають і ті, хто може нерухомо сидіти протягом великого проміжку часу і дивитися в одну точку, зовсім не помічаючи того, що відбувається навколо.

Щодо пам’яті, то в аутистів вона має виборчий характер. Помічено, що вони завжди дуже добре запам’ятовують ті речі, які для них мають величезне значення. Наприклад, дитина не може вивчити напам’ять вірш, запам’ятати сюжет мультфільму, однак в деталях пам’ятатиме ситуацію, що викликала у неї переляк, навіть якщо вона трапилася дуже давно.

Мовленнєвий розвиток дітей з аутизмом

Приблизно 70% випадків при РАС в дітей віком спостерігаються якісь особливості мовного розвитку. Першим симптомом нерідко стає відсутність мови до певного віку. Саме цей симптом часто стає приводом для звернення за допомогою до логопеда. У таких дітей перше слово може з’явитися не раніше 12-18 місяців, а перша повноцінна фраза буде проголошена ближче до 20-24 місяців. Деякі діти зовсім мовчать до 3-4 років.

Іноді дитина з РАС не має порушення формування словникового запасу. Однак у віці 2-3 років батьки зауважують, що діти ніколи не ставлять запитань і не говорять про себе. Їх мова часто включає набір незв’язних фраз.

Діти легко розповідають вірші, ведуть діалог, але практично ніколи не використовують мову для комунікації з іншими людьми.

 

Читайте також у нашому блозі: Хто такий логопед і навіщо він потрібен?

 

Як жити з дитиною з аутизмом?

Що мають робити батьки, щоб допомогти дитині з аутизмом? Насамперед слід взяти на озброєння такі рекомендації:

  1. Бути послідовним. Дитині потрібен деякий час, щоб адаптуватися до будь-якої ситуації. При цьому важливо, щоб дорослі дотримувалися єдиних вимог до дитини-аутиста. Якщо цього не робити, у її голові запанує хаос. Тому важливо, щоб у сім’ї всі дотримувалися чітко встановлених правил. Якщо мама щось дитині не дозволяє, не можна, щоб це дозволяла робити бабуся. Дитині буде простіше почати дотримуватись правил, якщо вона бачитиме, що їх дотримуються і дорослі.
  2. Важливо зробити так, щоб життя дитини з аутизмом було передбачуваним для неї. Це дозволить їй почуватися комфортно і заздалегідь розуміти, які події можуть виникнути після певної дії. Це допоможе швидше звикнути до виконання гігієнічних процедур тощо.
  3. Необхідно заохочувати дитину до успіхів та хорошої поведінки. Важливо її хвалити, якщо вона точно виконала вашу інструкцію. Це дозволить швидше сформувати потрібну поведінку.
  4. Створити особистий простір, де дитина почуватиметься комфортно. Це певне місце, де вона може усамітнитися та розслабитися. Позначити таке місце можна кольоровим скотчем або килимком. При цьому важливо переконатись, що тут відсутні будь-які потенційно небезпечні предмети.
  5. Завжди важливо пам’ятати, що дитина є дитиною, тому з нею необхідно постійно грати. Також рекомендують проводити навчання в ігровій формі.
  6. Батьки повинні розуміти сенсорні особливості своєї дитини. Наприклад, деякі аутисти не сприймають дотиків чи проявляють незвичайну реакцію на світло, звук. Необхідно зрозуміти, що дратує, а що навпаки заспокоює дитину. Будь-яких подразників необхідно уникати.

Чи можливо вилікуватись від аутизму?

На жаль, повністю вилікувати аутизм неможливо. Однак існують певні методики корекції, які допомагають людям з таким діагнозом покращити свій стан та адаптуватися до життя в навколишньому світі. Для цього важливо, щоб батьки, лікарі та педагоги тісно взаємодіяли один з одним. Усім їм доведеться виконувати низку рутинних дій. Але якщо не зупинятися на півдорозі, вдасться досягти приголомшливих результатів та забезпечити дитині повноцінний розвиток і адаптацію в соціумі, незважаючи на її особливості здоров’я.

Висновки

Аутизм – це хворобливий стан психіки, при якому людині складно взаємодіяти з оточуючими. Але батьки, які почули такий діагноз, не повинні впадати в паніку, адже він не є вироком. При правильному підході до виховання малюка, регулярних заняттях із фахівцями, створенні сприятливої ​​обстановки дитина зможе адаптуватися та стати повноцінним членом суспільства.

Автор:

Сторожук Марія Вікторівна

Співзасновник, психолог, сертифікований фахівець методу біоакустичної корекції