заикание

Заїкання (логоневроз): симптоми, діагностика та лікування

Зміст:

Заїкання, або логоневроз у дітей – це дефект вимови, при якому її плавність і цілісність є порушеними. За статистикою, з цією проблемою стикається до 4% дітей. Заїкання може не тільки стати причиною розвитку комплексів у малюка, але і спровокувати порушення його розвитку.

На щастя, дана патологія добре піддається корекції, особливо, коли лікування розпочато в ранньому віці. Тому при виникненні найменших ознак заїкання важливо звернутися до лікаря. У нашій клініці вам допоможуть виявити проблему і підібрати ефективні методи корекції.

Причини заїкання у дітей

Причини логоневроза можуть бути вродженими і набутими. Спровокувати вроджений розвиток дефекту здатні такі чинники:

  • генетична схильність;
  • гіпоксія плода, інфекційні процеси та інші патології, що мали місце на етапі внутрішньоутробного розвитку;
  • індивідуальні особливості, до яких можна віднести підвищену збудливість нервової системи і т. д .;
  • родові травми або інші проблеми під час процесу пологів.

Привести до набутого заїкання можуть:

  • психологічні травми, які здатні спровокувати дефіцит уваги з боку дорослих, втрата батьків або близьких людей, пережиті стреси, аварії і т. д.);
  • фізичні травми (від незначного удару до серйозних струсів);
  • деякі захворювання (менінгіт і т. д.);
  • фізіологічні процеси (порушення розвитку головного мозку в ранньому дитячому віці).

Іноді у дітей діагностують «хибне заїкання». Його не можна назвати захворюванням, оскільки причина полягає в копіюванні малюком дорослих. «Хибне заїкання» може спостерігатися в сім’ях, де вже є людина з логоневрозом або ж дитина часто контактує з людьми, у яких є дане порушення. Таким чином малюк переймає їх манеру мови і починає наслідувати.

Фактори ризику

Фахівці виділяють кілька груп дітей, у яких ймовірність розвитку заїкання найвища:

  1. Діти, для яких характерна підвищена тривожність. Найчастіше вони дуже прив’язані до матері або іншої близької людини, гостро реагують на будь-яку зміну в їхній поведінці або настрої. У таких дітей часто трапляється безсоння, порушення апетиту, плаксивість і дратівливість при зміні обстановки (відсутність матері, адаптація в дитячому колективі).
  2. Діти з раннім розвитком мови. Дана група дітей починає говорити дуже рано (до 1 року). До 1,5 років вони вже говорять фразами. В період 2-3 років у них можуть з’явитися множинні ітерації.
  3. Діти, у яких є затримка в розвитку мови. Зазвичай перші слова вони починають говорити не раніше 1,3-1,5 років. Фрази їм стають доступними тільки до 3,5 років. Найчастіше такі діти говорять невиразно.
  4. Діти з генетичною схильністю.
  5. Малюки, які виховуються в двомовних сім’ях.

Види заїкання

Виділяють дві основні форми заїкання:

  1. Невротична. Причиною розвитку цього типу логоневрозу може стати перенесена психічна травма, переляк, стрес. Іноді цей вид заїкання розвивається в дітей, які виховуються в двомовній сім’ї або мають значні навчальні навантаження.

Помітити патологію можна вже у віці 2-4 років. Невротична форма не пов’язана з генетикою, порушенням внутрішньоутробного розвитку або ускладненими пологами. Особливістю цього виду заїкання є те, що порушення мови пов’язане з певними умовами. Наприклад, дитина починає заїкатися під час виступу або коли до неї присутня надмірна увага.

У дитини можуть спостерігатися спазми – артикуляторні або дихальні. У першому випадку у малюка може помітно сіпатися губа, язик заважає вимовляти слова і т. д. У другому дитині складно почати розмовляти, вона може відчувати дефіцит повітря.

  1. Неврозоподібна. Ця форма патології з’являється через спадковий чинник або стає наслідком ускладнень, які мати дитини перенесла під час вагітності або на етапі пологів. Неврозоподібне порушення виявляється у віці 3-4 років. Воно розвивається постійно в будь-якій ситуації.

Крім цього, виділяють такі типи заїкання:

  1. Клонічні. Відрізняється багаторазовим повторенням одного і того ж складу, звуку або слова. В результаті дитина не може далі продовжувати свою мову.
  2. Тонічне. Його характерною особливістю є розтягування голосних звуків або занадто довгі паузи в словах.
  3. Комбіноване. Цей тип об’єднав в собі прояви двух форм заїкання.

За часом виникнення заїкання ділиться на такі види:

  • стабільне, або звичне – виникає у дитини постійно;
  • нестабільне – виникає після стресової ситуації або на тлі психоемоційного перенапруження;

циклічне – періоди заїкання змінюються часом, коли дитина може спокійно говорити.

Симптоми заїкання

Щоб лікування логоневрозу було максимально ефективним, важливо почати його якомога раніше, при появі перших ознак патології. Симптоми проблеми:

  1. Дитина раптово перестає говорити. Таке мовчання може тривати до декількох днів. Після цього мова відновлюється, але вже виразно чути заїкання. Якщо корекція заїкання буде розпочата в період мовчання, велика ймовірність того, що дефекту вдасться зовсім уникнути.
  2. На початку кожної фрази дитина багаторазово повторює перший склад.
  3. Дитині дуже складно почати розмову.
  4. Дитина робить тривалі паузи, зупинившись в середині слова.
  5. Перед деякими словами з’являються зайві голосні звуки.

Логоневроз проявляється наступними симптомами:

  • між звуками в слові робиться тривала пауза (ма …… шина);
  • в результаті спазму мовного апарату відбувається спотикання або багаторазове повторення початкового звуку (с-с-с-собака, ка-ка-ка-картина);
  • порушення сну, травлення, поява енурезу, нервові тіки;
  • нервозність, агресивність, плаксивість через те, що не виходить вимовити слово;
  • складності в спілкуванні і регулярні спроби усамітнитися, які пов’язані з боязню насмішок з боку однолітків або інших людей.

Помітивши у дитини хоча б одну з перерахованих ознак, важливо якомога раніше звернутися за допомогою до фахівця. Після огляду і визначення причини мовного дефекту лікар підкаже, як вилікувати заїкання.

Стадії логоневрозу

Залежно від характеристики заїкання лікар може діагностувати одну з чотирьох стадій патології:

  1. На початковому етапі запинки проявляються періодично. Зазвичай це відбувається в ті моменти, коли дитина хвилюється або сильно засмучена. Через те, що трапляється це періодично, батьки можуть не надавати проблемі значення. В результаті вона починає прогресувати.
  2. На другій стадії дитина починає заїкатися навіть у спокійному стані.
  3. На третій стадії порушення мови вже добре помітно. До мовного дефекту можуть приєднатися нав’язливі рухи головою, жестикуляція. Щоб уникнути чергового заїкання, дитина може спробувати замінити складні склади простими, використовує вигуки. Словниковий запас стає різко обмеженим.
  4. Для четвертої стадії характерна логофобія. Дитині стає страшно говорити, з’являються комплекси, вона намагається завжди бути сама, відмовляється спілкуватися з однолітками і навіть з членами сім’ї.

Чим раніше буде розпочата терапія, тим вищі шанси на повне одужання. Оптимально, якщо лікування заїкання у дітей буде розпочато ще в дошкільному віці. Пройшовши курс корекції, мова дитини відновлюється, вона повноцінно розвивається і вчиться.

До якого лікаря звернутися для діагностики?

Залежно від причини заїкання лікуванням можуть займатися лікарі різних спеціалізацій. Перший, до кого повинні звернутися батьки, помітивши у своєї дитини проблему – це педіатр. Після огляду він зможе визначити, чия консультація потрібна – невролога або психотерапевта.

Щоб уточнити діагноз і визначити, як лікувати заїкання, додатково можуть бути призначені такі методи, як електроенцефалографія, КТ, МРТ, рентгенографічне дослідження черепа.

Патологія, яка пов’язана з фізіологічними причинами (порушення в роботі головного мозку), лікується у психоневролога. Такі порушення лікар зможе визначити на результатах електроенцефалограми. Якщо заїкання у дітей має психологічну причину, терапію призначає психотерапевт. Корекцію порушення проводить логопед.

Лікування заїкання: в якому віці слід почати?

Логопедичне заїкання необхідно починати лікувати відразу ж, як воно було помічене. Крім занять з фахівцем, допомагати дитині повинні й батьки. Важливо створити для неї комфортну обстановку, не допускати стресових ситуацій. Говорити з дитиною потрібно плавно, без поспіху.

Робота з заїканням повинна бути комплексною. Важливо не тільки сформувати правильну вимову, а й вирішити психологічні проблеми дитини.

Проведення масажу

Якщо проблема має невротичний характер, логопед може рекомендувати проведення курсу масажу. Особливо ефективним він буде для дітей дошкільного віку.

Спеціаліст акуратно масажує плечі, шию, верхню частину спини та грудної клітини, обличчя. Під час сеансу лікар впливає на м’язи, що регулюють мовний апарат дитини. Такий масаж проводиться щодня. Курс розрахований на 2-3 тижні.

Також фахівець може використовувати точковий масаж. Він допомагає позбутися надмірної нервової збудливості і впливає на мовний апарат. Виконувати його потрібно довго. Щодня протягом декількох років необхідно масажувати певні точки, які покаже фахівець.

Комплекс вправ

Справитися з заїканням допомагає розтяжка, спрямована на нормалізацію м’язового скорочення, вправи для дихання і очей. Цей комплекс має сприятливу дію на розумовий, психічний і фізичний розвиток дитини. Вона вчиться правильному діафрагмальному диханню, завдяки якому вдасться свідомо регулювати його ритм. Спеціальні вправи спрямовані на зміцнення пресу. За умови регулярного проведення подібної зарядки можливо відрегулювати функцію мови.

Існує цілий комплекс таких вправ. Одні виконуються в стані спокою, інші – під час активного руху. Пізніше разом з дихальними вправами лікар використовує вербальні техніки. Щоб дитині було легше адаптуватися до лікування, складність вправ підвищують поступово.

Медикаментозна терапія

Використання медикаментів доцільне тоді, коли заїкання стало наслідком перенесеної травми або стресу. У таких ситуаціях лікар призначає вітамінно-мінеральні комплекси, загальнозміцнюючі препарати, спазмолітики. Хороший ефект демонструють фітопрепарати. Якщо у дитини діагностовано ураження головного мозку, використовують препарати-спазмолітики, транквілізатори в мінімальному дозуванні.

Додатково дітям радять займатися діяльністю, яка розвиває почуття ритму, допомагає налагодити мовне дихання. Це можуть бути спів, танці, аеробіка.

Прогнози на одужання і способи профілактики

Якщо перший візит до фахівця, який визначить, як позбутися заїкання, буде проведено відразу ж при виникненні підозри на порушення у мовленні малюка, прогноз сприятливий. Приблизно у 70-80% всіх випадків дитина повністю позбавляється мовного дефекту. При цьому важливу роль відіграє вік малюка. Найкраще корекції піддаються порушення у дітей у віці від 3 до 5 років.

У тих дітей, які вже ходять в школу, лікувати логоневроз набагато складніше. Ще менше шансів на повне позбавлення від мовних порушень у дітей старше 9-11 років.

Уникнути розвитку заїкання можна, якщо проводити певні профілактичні заходи. Первинна профілактика заснована на усуненні будь-яких чинників, які можуть призвести до порушення мови. Перш за все жінка під час вагітності повинна вести активний і здоровий спосіб життя, своєчасно займатися лікуванням будь-яких супутніх захворювань. Увагу слід приділити запобіганню родових травм, а також травм в перші роки життя малюка.

Вторинна профілактика спрямована на роботу з дітьми, які входять до групи ризику і мають навіть незначну схильність до розвитку логоневрозу. Періодично їм рекомендується проходити огляд у невролога. При виявленні будь-яких відхилень необхідно звертатися до психолога, логопеда і проходити лікування.

Величезну роль в профілактиці заїкання відіграє сім’я:

  1. Важливо, щоб вдома була спокійна, сприятлива атмосфера. Всі повинні доброзичливо ставитися до малюка. Він не повинен ставати свідком сварок і конфліктів між дорослими. Батьки повинні приділяти увагу бажанням і потребам маленького члена сім’ї. При розмові з маленькою дитиною не можна навмисно перекручувати слова. Важливо, щоб вони вимовлялися чітко і виразно.
  2. При наявності генетичної схильності або якщо в сім’ї вже є випадки заїкання, спілкування цієї людини з дитиною рекомендується обмежити. Також не можна намагатися зробити з малюка генія з пелюшок. Всі заняття повинні відповідати віку дитини. Під час ігор необхідно звертати увагу на настрій, особливості характеру малюка, адже те, що ідеально підходить для однієї дитини, може виявитися небезпечним для іншої.
  3. При наявності у дитини будь-яких порушень мовлення їй рекомендовано відвідування спеціального логопедичного дитячого саду. В якості альтернативи з дитиною повинен регулярно проводити заняття кваліфікований логопед. Всі мовні порушення важливо відкоригувати ще в дошкільному віці. В іншому випадку з часом вони переростуть в справжню проблему: дитина почне сильніше заїкатися, виникнуть складності з навчанням і засвоєнням шкільної програми. У таких дітей розвиваються комплекси, їм складно знайти взаєморозуміння з іншими дітьми. Дитина з заїканням боїться спілкуватися з однолітками і виступати на публіці.
  4. Важливо з раннього віку сформувати у дитини певний режим дня. Бажано, щоб його дотримувалися й інші члени сім’ї. Необхідно захищати дитину від фізичних та психоемоційних навантажень. Всім дітям заборонено дивитися кримінальні фільми, фільми жахів або з іншим страшним сюжетом. Більш того, не рекомендується навіть переглядати мультфільми, які можуть засмутити дитини.
  5. Якщо в родині говорять на декількох мовах, рекомендується навчити дитину спочатку одній з них. І тільки після 4 років приступати до вивчення іншої мови.

Третинна профілактика полягає в попередженні розвитку захворювань або їх ускладнень. Будь-яке захворювання у дитини потрібно лікувати своєчасно, щоб мінімізувати ризик небажаних наслідків.

Поради фахівця

Лікування порушення повинно обов’язково супроводжуватись комфортною психологічною обстановкою вдома. Рекомендується уникати відвідування з дитиною галасливих компаній або місць з великим скупченням людей. Особливо це стосується тих малюків, які з раннього віку проявляють агресію або відрізняються гіперактивністю. Іноді заїкання проходить навіть без допомоги фахівців і прийому ліків, якщо використовувати методики, спрямовані на розвиток мови і постановку правильної дикції.

Якщо у дитини добре простежується заїкання, важливо відразу ж приступити до його корекції. Курс лікування залежить від виду порушення і причини його розвитку. У деяких випадках може знадобитися кілька років корекції, щоб дитина змогла говорити нормально. Терапія включає в себе дихальну і фізичну гімнастику, масаж, фізіопроцедури, прийом лікарських препаратів.

Батьки повинні в точності дотримуватися всіх розпоряджень лікаря. Після закінчення курсу терапії дитина повинна регулярно проходити профілактичний огляд у фахівців. Це дозволить уникнути рецидиву і зберегти отриманий результат.

Щоб не нашкодити дитині, необхідно відмовитися від спроб штучно простимулювати розвиток мови малюка, не акцентувати увагу на порушеннях, які вже з’явилися.

Любити дитину необхідно навіть тоді, коли у неї є якісь недоліки. Це дозволить їй відчувати себе захищеною і впевненою, а це допоможе у вирішенні будь-яких проблем, в тому числі при порушенні мови.

Якщо ви помітили у своєї дитини ознаки заїкання або просто хочете отримати профілактичний огляд у фахівця, запишіться на прийом в нашу клініку. Досвідчений логопед проведе огляд, встановить діагноз і при необхідності підбере оптимальні методи корекції.

Запис по телефону або онлайн через функціонал сайту.

Автор:

Сторожук Марія Вікторівна

Співзасновник, психолог, сертифікований фахівець методу біоакустичної корекції