dcp1

Причини виникнення та фактори ризику розвитку ДЦП. Виникнення ДЦП під час вагітності

Зміст:

Дитячий церебральний параліч – цілий комплекс порушень роботи м’язової та нервової систем, які негативно відбиваються на руховій активності та здатності підтримувати рівновагу тіла. Причиною його виникнення стає ураження рухових центрів, розташованих в головному мозку дитини. Причому такі порушення можуть виникнути в будь-який момент: на етапі внутрішньоутробного розвитку плода, в процесі пологів або вже після них.

Причини виникнення ДЦП

Причин ДЦП безліч. Найчастіше присутні відразу кілька несприятливих чинників. У 70-90% всіх випадків порушення, характерні для ДЦП, виникають ще під час внутрішньоутробного розвитку плода. 5-10% дітей з цим діагнозом постраждали під час пологів. У решти церебральний параліч виник вже після народження.

Чому розвивається ДЦП у плода при вагітності?

Встановлено, що спровокувати розвиток ДЦП на етапі вагітності можуть такі причини:

  1. Інфекції у жінки під час вагітності. Спровокувати ДЦП у дитини можуть як самі інфекції, так і симптоми, якими супроводжуються деякі захворювання, наприклад, лихоманка. Найвищий ризик представляють TORCH-інфекції (герпес, краснуха, токсоплазмоз та інші). Також до ураження головного мозку плода можуть привести інші віруси і бактерії, в тому числі грип.
  2. Генетичні мутації. Медики вважають, що близько 14% випадків дитячого церебрального паралічу пов’язані саме з мутацією генів.
  3. Гіпоксія плода. Причин того, що малюк недоотримує необхідної кількості кисню, багато. Але особливий ризик виникає в разі фетоплацентарної недостатності, коли плацента є нездатною виконувати свої функції. Нестача кисню на етапі внутрішньоутробного розвитку завдає непоправної шкоди всім органам плода, але найбільше страждає саме головний мозок, що і може спровокувати ДЦП.
  4. Порушення розвитку головного мозку. При неправильній роботі провідних шляхів можуть виникнути моторні порушення у дитини.

Спровокувати розвиток у плода ДЦП здатні й такі чинники:

  1. Резус-конфлікт у жінки і плода. Якщо існує така ймовірність, жінка з самого початку вагітності повинна перебувати під пильним контролем медиків. Також необхідно спостерігати за дитиною вже після її народження.
  2. Наявність у жінки супутніх захворювань. Ожиріння, всілякі патології щитовидної залози, серцево-судинної системи, епілепсія, анемія, цукровий діабет, деякі професійні захворювання матері здатні спровокувати розвиток ДЦП у її дитини.
  3. Багатоплідна вагітність. За статистикою, якщо вагітність багатоплідна, ймовірність, що у одного з малюків буде ДЦП в 12 разів вища, ніж при виношуванні одного малюка.
  4. Наявність у матері шкідливих звичок. Існує прямий взаємозв’язок вживання жінкою наркотичних засобів та алкогольних напоїв з розвитком ДЦП у її дитини. Це обумовлено наявністю у вживаних речовинах величезної кількості токсинів, які негативно впливають на розвиток всіх систем і органів малюка.
  5. Вплив несприятливих факторів навколишнього середовища. ДЦП у дітей може розвиватися, якщо майбутня мама проживає в екологічно забрудненому регіоні, отримує неякісну медичну допомогу. Також вважається, що ймовірність розвитку недуги підвищується, якщо майбутня мама перебуває в несприятливих соціально-економічних умовах.

Розпізнати дитячий ДЦП на етапі внутрішньоутробного розвитку малюка неможливо. Але регулярне проходження профілактичних оглядів (УЗД, лабораторні аналізи) дозволяє виявити ризик виникнення такого порушення у плода. Регулярне спостереження за вагітною допомагає своєчасно виявити й мінімізувати їх негативний вплив на малюка.

Фактори ризику під час народження

У минулому медики часто посилалися на складні пологи, як на одну з основних причин розвитку ДЦП у малюка. Але сьогодні вже точно відомо, що відсоток таких випадків не вище 5-10%. Зазвичай порушення виникає через асфіксію або гострий дефіцит кисню, в результаті чого починають страждати тканини. Особливо небезпечним такий стан стає для клітин головного мозку.

Причиною асфіксії може стати травма голови в результаті неправильного проходження дитини по родових шляхах, відшарування плаценти або аномальний розвиток родової діяльності.

До факторів ризику, що підвищують можливість розвитку порушення, також відносять:

  1. Ускладнені пологи. Навіть якщо вагітність протікала ідеально, але на етапі родової діяльності сталися порушення, які призвели до гіпоксії або викликали асфіксію, присутня висока ймовірність розвитку дитячого церебрального паралічу. Особливо небезпечними в цьому плані можуть стати еклампсія, патології плаценти або пуповини, розрив матки, передчасні пологи.
  2. Надлишкова або навпаки недостатня маса тіла новонародженого. Надлишковою вважається маса тіла вище 4 кг, а недостатньою – менше 2,5 кг.
  3. Тазове передлежання плода. Здатне стати причиною затяжних пологів або інших порушень, які можуть супроводжуватися асфіксією.
  4. Родові травми. При використанні вакуумного аспіратора або з інших причин можливе травмування головного мозку плода.

Причини, що викликають ДПЦ, після народження малюка

ДЦП у дітей може також розвинутися вже після народження. Відбутися це може внаслідок таких факторів:

  1. Важка жовтяниця. Такий стан у новонародженого виникає через підвищення в крові рівня білірубіну. Розпізнати його можна по характерному жовтому забарвленню шкірних покривів. Якщо рівень білірубіну в кілька разів перевищує норму і при цьому дитина не отримує належного лікування, може страждати головний мозок. В такому разі не виключено розвиток дискінетичної форми ДЦП.
  2. Травма головного мозку, наприклад, в результаті ДТП або при падінні.
  3. Гостре порушення мозкового кровообігу. Причиною може стати наявність у малюка супутніх захворювань, виявити які не завжди вдається вчасно. До них відносять вади серця, неправильну структуру або розвиток судин в головному мозку, деякі захворювання крові. Все це призводить до підвищення ризику крововиливу в головний мозок, через що і розвивається ДЦП.
  4. Інфекційне ураження головного мозку в результаті вірусного енцефаліту, менінгіту й т. д. Такі інфекції небезпечні тим, що здатні спровокувати затримку в психічному і фізичному розвитку. Іноді у дітей спостерігається навіть повна втрата вже наявних навичок.

Також медики виділяють деякі фактори ризику, здатні привести до розвитку дитячого церебрального паралічу:

  1. Захворювання крові (серповидно-клітинна анемія, тромбофілія і т. д.) можуть викликати порушення мозкового кровообігу.
  2. Резус-конфлікт у матері та дитини.
  3. Відсутність профілактики дитячого травматизму. Причиною розвитку небезпечного захворювання може стати навіть падіння малюка з ліжка. Тому вкрай важливо не залишати малюка одного на ліжку, пеленальному столику або інший височині, звідки він може впасти. Перевозити дитину в автомобілі можна тільки в спеціальному дитячому автокріслі.

Діагностика ДЦП

При своєчасному виявленні, проведенні грамотного лікування і реабілітації дітей з ДЦП, можна досягти відмінних результатів. Дитина зможе самостійно ходити і жити нормальним життям, ставши повноцінним членом суспільства. Тому вкрай важливою залишається рання діагностика ДЦП.

При вагітності

На жаль, поставити діагноз ДЦП ще під час внутрішньоутробного розвитку плода неможливо. Однак, медики здатні виявити деякі захворювання, які часто стають причиною його розвитку. Щоб цьому запобігти, кожній вагітній жінці важливо регулярно проходити огляди у лікаря, робити необхідні за терміном аналізи та обстеження, стежити за харчуванням, відмовитися від шкідливих звичок, вести здоровий спосіб життя, своєчасно лікувати будь-які захворювання, особливо інфекційні.

Після народження

Процес постановки діагнозу ДЦП дуже складний і тривалий. Для цього потрібно уважно стежити за малюком і консультуватися з лікарем при появі будь-яких підозр на відхилення. Зазвичай, перші ознаки ДЦП можна помітити у віці 1-2 років.

До симптомів ДЦП відносять:

  • деформації скелета;
  • порушення рухової активності малюка;
  • поява судом;
  • патологічний тонус м’язів;
  • косоокість;
  • порушення процесу ковтання;
  • порушення слуху, зору;
  • затримка розвитку мови.

Існує кілька форм дитячого церебрального паралічу, які пов’язані з певними порушеннями при ДЦП:

  • спастична – відбувається патологічне напруження м’язів;
  • атактична – порушується координація рухів, неможливо утримувати рівновагу;
  • дискінетична – дитина нездатна контролювати свою рухову активність;
  • змішана.

Щоб поставити діагноз, лікар проводить візуальний огляд, збирає детальний анамнез і призначає додаткове обстеження, яке включає:

  • КТ;
  • МРТ;
  • електроенцефалографію;
  • нейросонографію;
  • допплерометрію та інші методики.

Реабілітація хворих на ДЦП та прогнози лікування

Дитячий церебральний параліч відноситься до патологій, які не прогресують. Однак без реабілітації ДЦП з віком здатний ускладнити життя людини. Можливий розвиток нових ускладнень.

Робота з дітьми з ДЦП будується за індивідуальним планом. Сюди входить медикаментозна терапія, психологічна допомога. План лікування складається спільно різними профільними фахівцями (логопед, психолог, лікар ЛФК, ортопед, рефлексоретапевт та інші).

Медикаментозна терапія базується на прийомі:

  1. Ноотропів та медикаментів нейротрофічної дії (Фенібут, Пантограм, Церебролізин і т. д.).
  2. Препаратів, здатних підсилити метаболізм, що володіють розсмоктуючою й репаративною властивістю (Лідаза і т. д.).
  3. Засобів, що поліпшують мікроциркуляцію і гемодинаміку (Цинаризін, Актовегін і т. д.).
  4. Антиковульсантів.
  5. Препаратів для зниження гіперкінезів (Тіопрідал, Наком).
  6. Медикаментів, що сприяють нормалізації м’язового тонусу (Мідокалм, Галантамін).
  7. Вітамінів С і групи В.

Проводяться заняття з логопедом і педагогом-психологом для поліпшення сенсорного сприйняття, психокорекції. Важливою частиною реабілітації є проведення масажу і ЛФК:

  1. Курс ЛФК розробляється індивідуально для кожного пацієнта. Він повинен включати не менше 20-25 занять.
  2. Вертикалізація в опорі. Процедура показана для всіх пацієнтів з діагнозом ДЦП, у яких немає для цього протипоказань. Проведення таких занять допомагає дитині навчитися сприймати навколишній світ з вертикального положення. Під час занять відбувається розтягування спастичних м’язів, розвиваються суглоби, поліпшується робота травної, дихальної та інших систем.
  3. Заняття на спеціальному велотренажері. Вони допомагають уникнути розвитку контрактур. Крім цього, поліпшується ріст кісток, узгодженість роботи очей і кінцівок, розтягуються укорочені м’язи, поліпшується емоційний стан, у дитини з’являється мотивація до самостійного руху.
  4. Робота на тренажері Гросса. Це рухливий блок з натягнутим тросом, страхувальним поясом і еластичними тягами. Такі тренування допомагають сформувати реціпроктні навички, полегшити руху, прискорити процес самостійного ходіння, знизити почуття страху під час пересування.
  5. Ортез «SWASH». Спеціальний апарат фіксує тазостегновий суглоб, захищаючи від його вивиху, знижує спастику м’язів, формує вертлюжну западину.
  6. Вправи при ДЦП в спеціальних нейро-ортопедичних костюмах. Такі заняття допомагають відновити м’язовий тонус і поліпшити відчуття рівноваги. Це стимулює дитину до впевненої ходьбі.
  7. Масаж проводиться за спеціальною методикою. Важливо пройти не менше 15-25 сеансів. Масаж сприятливо впливає на м’язи та сухожилля.
  8. Фізіотерапевтичні процедури. Призначають їх з обережністю, враховуючи покази та особливості дітей з ДЦП. Зазвичай лікар може рекомендувати курс електро- і теплолікування. Добре себе зарекомендувала методика транскрінальної мікрополяризації. Такі заняття стимулюють рухову активність пацієнта, його мову і когнітивні функції. Процедура підходить навіть для дітей з судомами.
  9. Плавання.
  10. Рефлексотерапія, під час якої відбувається вплив на біологічно активні точки. Залежно від особливостей розвитку дитини з ДЦП може призначатися від 7 до 20 сеансів.
  11. Іпотерапія. Заняття проводить спеціально навчений інструктор. 10-15 сеансів здатні поліпшити фізичний та емоційний стан пацієнта. У дитини поліпшується постава, моторика і координація руху, знижується спазм стегнових аддукторів.

Прогноз розвитку дітей з ДЦП залежить від форми патології:

  1. При спастичній формі прогноз залежить від своєчасності і правильності проведеного лікування. Близько 20-25% пацієнтів в подальшому зможуть самостійно ходити. 40-50% дітей зможуть ходити з використанням милиць або інших спеціальних пристосувань.
  2. Прогноз розвитку при дискінетичній формі ДЦП за умови правильного і регулярного лікування сприятливий. В цьому випадку інтелект дитини не страждає. Вона може добре адаптуватися і соціалізуватися в суспільстві. Багато дітей закінчують ВНЗ та успішно працюють за фахом.
  3. При змішаній формі прогноз залежить від ступеня ураження головного мозку, виразності порушень (фізичних, психологічних) і своєчасності проведеної корекції.

Міфи про причини виникнення ДЦП

Існує величезна кількість міфів щодо дитячого церебрального паралічу. Дехто впевнений в тому, що хвороба властива виключно дітям, які з’являються на світ в «неблагополучних» родинах. Однак соціально-економічне становище сім’ї не має до його виникнення ніякого відношення. На розвиток ДЦП впливають різні фактори і від нього не застрахований ніхто.

Відомі й інші міфи:

  1. ДЦП потрапило до рідкісних патологій і ймовірність його розвитку вкрай низька. Виявляється, що дитячий церебральний параліч – найбільш поширене захворювання, яке полягає в порушенні рухової активності та призводить до інвалідності. Але в деяких випадках його прояви настільки незначні, що розпізнати його неозброєним оком практично неможливо. Зовні такі діти мало чим відрізняються від здорових однолітків.
  2. ДЦП має спадковий фактор. Тому, якщо у батьків народилася дитина, якій поставили такий діагноз, в майбутньому у них з великою часткою ймовірності може знову народитися хвора на дитячий церебральний параліч дитина. Але це зовсім не так. Спадкового чинника в його розвитку немає, а ризик народження другої дитини в сім’ї з таким же діагнозом не перевищує 1%.
  3. Причиною розвитку ДЦП у дитини може стати проведена вакцинація. Однак жодного експериментального або клінічного доказу такої теорії не існує. При цьому важливо розуміти, що спровокувати дитячий церебральний параліч здатні інфекції, запобігти яким можна за допомогою вакцинації, наприклад, менінгіт.
  4. Дитячий церебральний параліч небезпечний для оточуючих і може передаватися здоровим дітям. З чим пов’язаний цей міф, незрозуміло. Можливо, його прихильники виходять з того, що однією з причин ДЦП є інфікування дитини вірусами або бактеріями, тому від такої людини можуть заразитися й інші. Але медики акцентують увагу на тому, що ДЦП не є інфекційним захворюванням. Тому передаватися іншим людям воно не може.

Висновки та поради фахівця

Дитячий церебральний параліч – це складна патологія, здатна привести до інвалідності. Причин її розвитку дуже багато. Деякі виникають ще під час внутрішньоутробного розвитку малюка, інші стають наслідком важких пологів, треті з’являються після народження.

На жаль, повністю вилікувати ДЦП неможливо. Однак якщо вчасно його виявити та почати кваліфіковане лікування, вдається досягти відмінних результатів, зробивши життя дитини повноцінним. Лікування патології полягає не тільки в прийомі медикаментів, а й у проведенні різних процедур, в тому числі масажу. Регулярні заняття з дитиною дозволять їй стати повноцінним членом суспільства.

Автор:

Сторожук Марія Вікторівна

Співзасновник, психолог, сертифікований фахівець методу біоакустичної корекції